цибати —
див. іти; стрибати
Словник синонімів Вусика
цибати —
циба́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
цибати —
ЦИБА́ТИ, ци́ба́ю, ци́ба́єш, недок. 1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). Дід Пилип у білому плащі з капюшоном, як воїн-розвідник, цибає ведмедем по білому морю (В.
Словник української мови у 20 томах
цибати —
-аю, -аєш, недок. 1》 Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). 2》 Робити стрибок, стрибки; стрибати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цибати —
СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П.
Словник синонімів української мови
цибати —
ЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). Дід Пилип у білому плащі з капюшоном, як воїн-розвідник, цибає ведмедем по білому морю (Бабляк, Вишн.
Словник української мови в 11 томах
цибати —
Цибати, -баю, -єш гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423.
Словник української мови Грінченка