циба
ЦИ́БА, и, ж., розм.
Довга нога.
Раптом загримів усього натовпу регіт: – От тобі й каліка! Казали – безногий, а в нього дивіться, які циби (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)ЦИ́БА, и, ж., розм.
Довга нога.
Раптом загримів усього натовпу регіт: – От тобі й каліка! Казали – безногий, а в нього дивіться, які циби (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)