цинга —
цинга́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
цинга —
ЦИНГА́, и́, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут,.
Словник української мови у 20 томах
цинга —
-и, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цинга —
Авітаміноз, що виникає через брак вітамінів С і D; симптоми: підшкірні крововиливи, виразки слизових оболонок, випадання зубів.
Універсальний словник-енциклопедія
цинга —
ЦИНГА́ мед., СКО́РБУТ діал. — А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори, бо хоч іще цинги й не видно, але вона може появитись (Ю. Збанацький); Скорбут, сухоти, ломець карлючать дітей і дорослих (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови
цинга —
Цинга́, -ги́, -нзі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цинга —
ЦИНГА́, и́, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут.
Словник української мови в 11 томах