Значення в інших словниках
-
цинамон —
Цинамо́н: — кориця [8]
Словник з творів Івана Франка
-
цинамон —
цинамо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
цинамон —
ЦИНАМО́Н, у, ч. 1. Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; корицеве дерево.
Словник української мови у 20 томах
-
цинамон —
цина́мон кул. кориця (м, ср, ст): Колись, ше як Мама моя була малою, Бабця післали її по цинамон. І Мамця, щоб не забути, дорогою повторювала: “Цинамон, цинамон, цинамон...” Аж раптом на сходах зашпорталася, впала, слово вилетіло з голови, але Мама не розгубилася і попросила дати цукорки (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
цинамон —
Кориця
Словник застарілих та маловживаних слів
-
цинамон —
-у, ч., заст. 1》 Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; коричне дерево. 2》 Кора цього дерева.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цинамон —
КОРИ́ЦЯ (висушена кора коричника), ЦИНАМО́Н заст., КІ́РКА діал. — У мене такий гріх: зуби почали боліти.. Ось корицею заїдаю. І самому приємно, і людям дух не забиває (Л. Юхвід); — Ми не невільники!...
Словник синонімів української мови
-
цинамон —
Цинамо́н, -ну, -нові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цинамон —
ЦИНАМО́Н, у, ч., заст. 1. Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; коричне дерево.
Словник української мови в 11 томах
-
цинамон —
Цинамон, -ну м. Корица. МУЕ. І. 109.
Словник української мови Грінченка