цинамон
ЦИНАМО́Н, у, ч.
1. Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; корицеве дерево.
У дівчини запах одежі є мов запах Лівану; сама вона – се садок, засаджений оливками, шафраном, рожами, цинамоном .. і всякими деревами (І. Франко).
2. Кора цього дерева.
– Ми не невільники! – вигукнув турок Садик, викочуючи круті яйця очей на засмаглому обличчі кольору свіжого цинамону (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)