чепурити

Прикрашати, прибирати, (себе) причепурювати, ви-, опоряджати, (пір'я) (- птахів) чистити

Значення в інших словниках

1. чепурити — ЧЕПУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Наводити порядок де-небудь, прибирати, прикрашати щось. Дівчата прибирали подвір'я.., чепурили призьбу, мили вікна (А.  Словник української мови у 20 томах
2. чепурити — чепури́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. чепурити — -рю, -риш, недок., перех. і без додатка. 1》 Наводити порядок де-небудь, прибирати, прикрашати щось. 2》 Надавати собі чи кому-небудь акуратного зовнішнього вигляду, чистити що-небудь, прикрашати когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чепурити — ПОПРАВЛЯ́ТИ (приводити в порядок, у належний вигляд), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ), ОПРАВЛЯ́ТИ, ЧЕПУРИ́ТИ, ПРИЧЕПУ́РЮВАТИ (перев. на собі — одяг, зачіску тощо); ПІДБИВА́ТИ (зачіску, вуса). — Док.  Словник синонімів української мови
5. чепурити — ЧЕПУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., перех. і без додатка. 1. Наводити порядок де-небудь, прибирати, прикрашати щось. Дівчата прибирали подвір’я..  Словник української мови в 11 томах
6. чепурити — Чепури́ти, -рю́, -ри́ш гл. Прихорашивать.  Словник української мови Грінченка