шамкати —
ША́МКАТИ¹, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи. – І чого жахаються, дурні? – шамкає він беззубим ротом. – Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний... (М.
Словник української мови у 20 томах
шамкати —
ша́мкати 1 дієслово недоконаного виду говорити невиразно розм. ша́мкати 2 дієслово недоконаного виду ходити або робити щось швидко діал.
Орфографічний словник української мови
шамкати —
I -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи. 2》 рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти. II -аю, -аєш, недок., діал. Ходити або робити щось швидко, поспіхом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шамкати —
ША́МКАТИ¹, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи. — І чого жахаються, дурні? — шамкає він беззубим ротом. — Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
шамкати —
Шамкати, -каю, -єш гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка