Значення в інших словниках
-
ярина —
Ярина́: — в розумінні: городина [II] — городина [IV-VI,XI] — городина, овочі [51]
Словник з творів Івана Франка
-
ярина —
Яка різниця між іменниками овочі, фрукти, ярина? Овочі – плоди городніх (рідше польових) рослин. Синонім городина вживається як слово побутове, ярина у значенні “овочі, зелень” – як діалектичне. “Овочі – дуже цінні продукти харчування” (з газети).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
Ярина —
Яри́на іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ярина —
Ярина́. Овочі. Шпараґи належать до таких ярин, що за ними дуже пошукують на торгах та й платять добрі гроші. Але у нас мало хто з людий управляє сю пожиточну ярину (Товариш, 1908, 259); Від 1812 року ренамована Торговля товарів корінних...
Українська літературна мова на Буковині
-
ярина —
Городина (діал.), яриця, яровина Фразеологічні синоніми: яра пшениця
Словник синонімів Вусика
-
ярина —
[йариена] -ни, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
ярина —
Городина, городовина
Словник чужослів Павло Штепа
-
ярина —
ЯРИНА́, и́, ж. 1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коцюбинський); В полі густо кущилась ярина, буйно зеленіли озимі (П. Панч); Зелені сходи ярини купалися в росах (І.
Словник української мови у 20 томах
-
ярина —
ярина́ овочі, городина (ср, ст): Ярина має всі складники, що дають запоруку легкої стравности (Нова хата 1934)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
ярина —
Ярь — наш отець і мати, хто не посіє — не буде збирати. Ярина, якою харчуються люди, не росте сама по собі, її треба вирощувати.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ярина —
-и, ж. 1》 Сходи або посіви ярих культур. 2》 діал. Городина, овочі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ярина —
О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал.
Словник синонімів української мови
-
Ярина —
Яри́на, -ни, -ні, -но! (жін. ім’я)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ярина —
ЯРИНА́, и́, ж. 1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
ярина —
Ярина, -ни ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. н. п. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.
Словник української мови Грінченка