ярина

ярина́ овочі, городина (ср, ст): Ярина має всі складники, що дають запоруку легкої стравности (Нова хата 1934)

Значення в інших словниках

1. ярина — Ярина́: — в розумінні: городина [II] — городина [IV-VI,XI] — городина, овочі [51]  Словник з творів Івана Франка
2. ярина — Яка різниця між іменниками овочі, фрукти, ярина? Овочі – плоди городніх (рідше польових) рослин. Синонім городина вживається як слово побутове, ярина у значенні “овочі, зелень” – як діалектичне. “Овочі – дуже цінні продукти харчування” (з газети).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. Ярина — Яри́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. ярина — Ярина́. Овочі. Шпараґи належать до таких ярин, що за ними дуже пошукують на торгах та й платять добрі гроші. Але у нас мало хто з людий управляє сю пожиточну ярину (Товариш, 1908, 259); Від 1812 року ренамована Торговля товарів корінних...  Українська літературна мова на Буковині
5. ярина — Яровина, Г. городина.  Словник синонімів Караванського
6. ярина — Городина (діал.), яриця, яровина Фразеологічні синоніми: яра пшениця  Словник синонімів Вусика
7. ярина — [йариена] -ни, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
8. ярина — Городина, городовина  Словник чужослів Павло Штепа
9. ярина — ЯРИНА́, и́, ж. 1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коцюбинський); В полі густо кущилась ярина, буйно зеленіли озимі (П. Панч); Зелені сходи ярини купалися в росах (І.  Словник української мови у 20 томах
10. ярина — Ярь — наш отець і мати, хто не посіє — не буде збирати. Ярина, якою харчуються люди, не росте сама по собі, її треба вирощувати.  Приповідки або українсько-народня філософія
11. ярина — -и, ж. 1》 Сходи або посіви ярих культур. 2》 діал. Городина, овочі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
12. ярина — О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал.  Словник синонімів української мови
13. Ярина — Яри́на, -ни, -ні, -но! (жін. ім’я)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. ярина — ЯРИНА́, и́, ж. 1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
15. ярина — Ярина, -ни ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. н. п. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.  Словник української мови Грінченка