іменитий —
Вельможний, див. знатний
Словник чужослів Павло Штепа
іменитий —
імени́тий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
іменитий —
-а, -е, заст. Знатний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
іменитий —
ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
іменитий —
ІМЕНИ́ТИЙ, а, е, заст. Знатний. — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім’ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24).
Словник української мови в 11 томах
іменитий —
Іменитий, -а, -е Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Словник української мови Грінченка