Значення в інших словниках
-
імення —
іме́ння іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
імення —
(ймення), я, с., рідко. Те саме, що ім'я.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
імення —
ІМ'Я́ (особиста назва людини та тварини), ІМЕ́ННЯ (ЙМЕ́ННЯ), НАЙМЕ́ННЯ, НАЙМЕНУВА́ННЯ, НА́ЗВИСЬКО розм.; КЛИ́ЧКА (у тварин). За мостом наздогнала її (Килину) машина і її покликали на ім'я (Є.
Словник синонімів української мови
-
імення —
Іме́ння, -ння, -нню; іме́ння, іме́ннів і іме́нь йме́ння = іме́ння
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
імення —
ІМЕ́ННЯ (ЙМЕ́ННЯ), я, сер., рідко. Те саме, що ім’я. І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці.., і мала вона сина на імення Івашко (Степан Васильченко, I, 1959, 332).
Словник української мови в 11 томах
-
імення —
Іме́ння, -ня с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Словник української мови Грінченка