Значення в інших словниках
-
їзда —
Їзда́. Поїздка Одна їзда з ринку до Прута коштувати буде 4 кр[ейцари], а туди й назад 6 кр[ейцарів] (Б., 1895, 9, 4) // пол. jazda — 1) їзда, 2) поїздка, 3) рух, сполучення.
Українська літературна мова на Буковині
-
їзда —
[йізда] -ди, д. і м. -з'д'і
Орфоепічний словник української мови
-
їзда —
їзда́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
їзда —
-и, ж. 1》 Дія за знач. їздити. 2》 У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
їзда —
Їзда́, їзди́, їзді́, їздо́ю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
їзда —
ЇЗДА́, и, жін. 1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54)...
Словник української мови в 11 томах
-
їзда —
Їзда́, -ди ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Словник української мови Грінченка