щастити

(складатися на щастя, на успіх) в руку йдеться кому; випадає щастя кому, перев. з інфін.; фортуна усміхається (посміхається) кому, книжн.

Так усе тепера чогось Хведорові в руки йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Григоренко, Вибрані твори, 1959, с. 276); Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакове обличчя Корнюші: – Не всім таке щастя, дядьку, випадає (Стельмах, 1, 1982, с. 524); В уяві гетьмана виник лисячий образ запорозького пройди, якому фортуна так всміхалася в житті (Ле, Наливайко, 1957, с. 179); [Михайло:] Знаєш, коли і надалі так буде мені усміхатись фортуна, то я скоро і в директори вискочу (Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 59); І от ще не просохлий папірець тремтить у руках Поцілуйка, і зміцнює, і збільшує клубок життя в його душі Фортуна знову посміхнулася Поцілуйкові (Стельмах, 4, 1983, с. 179).

Значення в інших словниках

1. щастити — (успішно, щасливо складатися) таланити, везти, вдаватися, розм. фортунити, (в господарстві) вестися// відчувати себе на сьомому небі, фортуна усміхається.  Словник синонімів Полюги
2. щастити — щастити – таланити – везти Якщо людина має несподіваний успіх у якійсь важко розв’язуваній справі, кажуть, що їй щастить, таланить (фортунить).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. щастити — Таланити, фортунити, ітися на щастя, д. пайдати, (добре йтися) вестися, удаватися; ІД. мати щастя <н. я маю щастя = мені щастить>; щаститися; неос. ЩАСТИЛО, (кому) доля служила.  Словник синонімів Караванського
4. щастити — Везти, пайдити, підвозити, підталанювати, підфортунювати, таланити, удаватися, фортунити, щасливитися, щаститися Фразеологічні синоніми: добре вестися Приповідки: Діло закрутилося! Закрутилося-завертілося! Процес пішов  Словник синонімів Вусика
5. щастити — ЩАСТИ́ТИ, ти́ть, недок., кому. 1. безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти. Килина на поле чухрає колосків збирати.  Словник української мови у 20 томах
6. щастити — щасти́ти дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
7. щастити — -тить, недок., кому. 1》 безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь. || з інфін. Удаватися що-небудь зробити. 2》 заст., розм. Робити щасливим когось, давати кому-небудь щастя. Щасти тобі; Хай тобі щастить — побажання щастя, успіху кому-небудь у житті, праці (перев. при прощанні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. щастити — ЩАСЛИ́ВИТИ кого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИ кому, заст. Мав нахил він один — охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко). ЩАСТИ́ТИ безос.  Словник синонімів української мови
9. щастити — Щасти́ти, -ти́ть; щасти́, -ті́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. щастити — ЩАСТИ́ТИ, ти́ть, недок., кому. 1. безос. Ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти. Килина на поле чухрає колосків збирати.  Словник української мови в 11 томах
11. щастити — Щастити, -тить гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить.  Словник української мови Грінченка