багатоголосий — Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

багатоголосий — багатоголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
багатоголосий — -а, -е. 1》 Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Багатоголосий хор. || Який виконується багатьма голосами. 2》 муз. Прикм. до багатоголосся; поліфонічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який складається з кількох (багатьох) голосів. Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (П. Кочура); // Який виконується багатьма голосами. Словник української мови у 20 томах
багатоголосий — див. різний Словник синонімів Вусика
багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ (утворений багатьма голосами, звуками), СТОГОЛО́СИЙ підсил., СТОЗВУ́КИЙ підсил. Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (В. Кучер); В залі вибухнув сердитий стоголосий крик (П. Панч); Тугіше напружуйтесь, руки!... Словник синонімів української мови
багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах