багатоголосий
БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е.
1. Який складається з кількох (багатьох) голосів.
Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (П. Кочура);
// Який виконується багатьма голосами.
Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня (С. Васильченко).
2. муз. Прикм. до багатоголо́сся; поліфонічний.
Той, хто хоче вивчити багатоголосий народний спів, має передусім звернутися до Леонтовичевих обробок (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)