1. Словник української мови у 20 томах

багатоголосий

БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е.

1. Який складається з кількох (багатьох) голосів.

Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (П. Кочура);

// Який виконується багатьма голосами.

Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня (С. Васильченко).

2. муз. Прикм. до багатоголо́сся; поліфонічний.

Той, хто хоче вивчити багатоголосий народний спів, має передусім звернутися до Леонтовичевих обробок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатоголосий — (утворений багатьма звуками) стоголосий, стозвукий. Словник синонімів Полюги
  2. багатоголосий — багатоголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. багатоголосий — -а, -е. 1》 Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Багатоголосий хор. || Який виконується багатьма голосами. 2》 муз. Прикм. до багатоголосся; поліфонічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багатоголосий — див. різний Словник синонімів Вусика
  5. багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ (утворений багатьма голосами, звуками), СТОГОЛО́СИЙ підсил., СТОЗВУ́КИЙ підсил. Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (В. Кучер); В залі вибухнув сердитий стоголосий крик (П. Панч); Тугіше напружуйтесь, руки!... Словник синонімів української мови
  6. багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах