1. Великий тлумачний словник сучасної мови

багатоголосий

багатоголо́сий

-а, -е.

1》 Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Багатоголосий хор.

|| Який виконується багатьма голосами.

2》 муз. Прикм. до багатоголосся; поліфонічний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатоголосий — (утворений багатьма звуками) стоголосий, стозвукий. Словник синонімів Полюги
  2. багатоголосий — багатоголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який складається з кількох (багатьох) голосів. Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (П. Кочура); // Який виконується багатьма голосами. Словник української мови у 20 томах
  4. багатоголосий — див. різний Словник синонімів Вусика
  5. багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ (утворений багатьма голосами, звуками), СТОГОЛО́СИЙ підсил., СТОЗВУ́КИЙ підсил. Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (В. Кучер); В залі вибухнув сердитий стоголосий крик (П. Панч); Тугіше напружуйтесь, руки!... Словник синонімів української мови
  6. багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах