багатоголосий
БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е.
1. Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно.
Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (Кочура, Зол. грамота, 1960, 73);
Багатоголосий хор;
// Який виконується багатьма голосами.
Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня (Вас., II, 1959, 352).
2. муз. Прикм. до багатоголо́сся; поліфонічний.
Той, хто хоче вивчити багатоголосий народний спів, має передусім звернутися до так званих Леонтовичевих обробок (Літ. газ., 1.II 1946, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багатоголосий — (утворений багатьма звуками) стоголосий, стозвукий. Словник синонімів Полюги
- багатоголосий — багатоголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- багатоголосий — -а, -е. 1》 Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Багатоголосий хор. || Який виконується багатьма голосами. 2》 муз. Прикм. до багатоголосся; поліфонічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який складається з кількох (багатьох) голосів. Незважаючи на ранкову годину, вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти, везли артилерію, обози, стояв багатоголосий гомін (П. Кочура); // Який виконується багатьма голосами. Словник української мови у 20 томах
- багатоголосий — див. різний Словник синонімів Вусика
- багатоголосий — БАГАТОГОЛО́СИЙ (утворений багатьма голосами, звуками), СТОГОЛО́СИЙ підсил., СТОЗВУ́КИЙ підсил. Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (В. Кучер); В залі вибухнув сердитий стоголосий крик (П. Панч); Тугіше напружуйтесь, руки!... Словник синонімів української мови