безглуздя

(вчинки, поведінка без здорового глузду) нісенітниця, дурість, дурниця, бредня, мн. дурощі, підсил. ідіотизм, книжн. нонсенс, абсурд // бозна-що, казна-що.

Значення в інших словниках

1. безглуздя — безглу́здя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безглуздя — див. АБСУРД.  Словник синонімів Караванського
3. безглуздя — -я, с. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. || Брак здорового глузду; безумство (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безглуздя — БЕЗГЛУ́ЗДЯ, я, с. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїль! (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
5. безглуздя — див. глупота; нерозсудливість; нісенітниця  Словник синонімів Вусика
6. безглуздя — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. безглуздя — Безглу́здя, -здя, -здю, -здям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. безглуздя — БЕЗГЛУ́ЗДЯ, я, с. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вбиралась, як старчиха, зосталась старою дівкою? Це безглуздя! — репетувала Балабушиха (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. безглуздя — Безглуздя, -дя с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.  Словник української мови Грінченка