безжурний —
-а, -е. Який не журиться, не схильний до журби, турбот; веселий, безтурботний. || Який не має в собі ознак журби, туги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безжурний —
БЕЗЖУ́РНИЙ, а, е. Який не журиться, не схильний до журби; веселий, безтурботний. Весела [Парасочка], балакуча, жартовлива [жартівлива], як і мати була замолоду, і така безжурна, ласа на ласощі (Панас Мирний); Тут хорий батько..
Словник української мови у 20 томах
безжурний —
БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)...
Словник синонімів української мови
безжурний —
Безжу́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безжурний —
БЕЗЖУ́РНИЙ, а, е. Який не журиться, не схильний до журби, турбот; веселий, безтурботний. Весела, балакуча, жартовлива [жартівлива] [Парасочка], як і мати була замолоду, і така безжурна, ласа на ласощі (Мирний, IV, 1955, 32); Тут хорий батько..
Словник української мови в 11 томах
безжурний —
Безжурний, -а, -е Безпечальный, веселый.
Словник української мови Грінченка