беззахисний

(який неспроможний себе оборонити) безборонний, безпорадний, (не готовий до оборони) незахищений.

Значення в інших словниках

1. беззахисний — безза́хи́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. беззахисний — [беиз:ахиеснией і беиз:ахиснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. беззахисний — -а, -е. 1》 Який не має захисту, оборони. 2》 Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ, а, е. 1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (О. Гончар); Табір, звідусюд засипаний снігом, здавався на рівнині беззахисним (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. беззахисний — I безборонний, безоборонний, безпорадний, безрадний II див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
6. беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі...  Словник синонімів української мови
7. беззахисний — Безза́хисний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. беззахисний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ, а, е. 1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Ле, Наливайко, 1957, 279).  Словник української мови в 11 томах