вибачення —
ви́бачення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вибачення —
[вибачеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
вибачення —
-я, с. 1》 Поблажливість до кого-небудь винного, до провини; прощення за провину. 2》 Прохання вибачити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибачення —
ВИ́БАЧЕННЯ, я, с. 1. Прощення за провину; поблажливість до кого-небудь винного або до провини. Стратегічний характер польсько-українських відносин був побудований на дуже міцних фундаментах.
Словник української мови у 20 томах
вибачення —
ВИ́БАЧЕННЯ (прохання вибачити), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, ПЕРЕПРО́СИНИ розм., ПЕРЕПРО́С заст. — Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Яновський); Особа кинула край стола портфель..
Словник синонімів української мови
вибачення —
ВИ́БАЧЕННЯ, я, с. 1. Поблажливість до кого-небудь винного, до провини; прощення за провину. — Я приїхав просити заздалегідь вибачення за свою Онисію Степанівну (Н.-Лев., III, 1956, 182); Маслюк був неправий і..
Словник української мови в 11 томах
вибачення —
Вибачення, -ня с. Извиненіе. Левиц. І. 335.
Словник української мови Грінченка