голосно — Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

голосно — го́лосно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
голосно — (гучно, звучно, добре чутно – з сл. кричати, гукати і т. ін.) на весь голос; на весь (ввесь) рот; не своїм голосом (заст. гласом); на все горло; як на живіт, фам.; як на пуп, фам. Словник фразеологічних синонімів
голосно — Вголос, наголос, повним голосом, с. громовладно, на всю хату <�вулицю>. Словник синонімів Караванського
голосно — Присл. до голосний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
голосно — ГО́ЛОСНО. Присл. до голосни́й 1. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко); В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
голосно — Басисто, голосисто, гримкітливо, гримкучо, громово, гучно, гучномовно, дзвінко, дзвінкоголосо, стодзвонно Фразеологічні синоніми: аж виляски розходяться; аж гай гуде; до хрипоти; на весь голос; на весь рот; на все горло; на всі заставки... Словник синонімів Вусика
голосно — ГО́ЛОСНО. Присл. до голосни́й 1. — Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Шевч., І, 1951, 102); В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61). Словник української мови в 11 томах