Значення в інших словниках
-
голосно —
(скільки є сил) гучно, звучно, розкотисто// на весь голос.
Словник синонімів Полюги
-
голосно —
го́лосно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
голосно —
(гучно, звучно, добре чутно – з сл. кричати, гукати і т. ін.) на весь голос; на весь (ввесь) рот; не своїм голосом (заст. гласом); на все горло; як на живіт, фам.; як на пуп, фам.
Словник фразеологічних синонімів
-
голосно —
Вголос, наголос, повним голосом, с. громовладно, на всю хату <�вулицю>.
Словник синонімів Караванського
-
голосно —
ГО́ЛОСНО. Присл. до голосни́й 1. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко); В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
-
голосно —
Басисто, голосисто, гримкітливо, гримкучо, громово, гучно, гучномовно, дзвінко, дзвінкоголосо, стодзвонно Фразеологічні синоніми: аж виляски розходяться; аж гай гуде; до хрипоти; на весь голос; на весь рот; на все горло; на всі заставки...
Словник синонімів Вусика
-
голосно —
ГО́ЛОСНО. Присл. до голосни́й 1. — Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Шевч., І, 1951, 102); В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61).
Словник української мови в 11 томах