декоративний —
[деикоратиўнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
декоративний —
-а, -е. 1》 Признач. для оздоблення, прикраси. 2》 Живописний, мальовничий. 3》 Стос. до декорації, оформлення сцени. 4》 перен. Розрахований на зовнішній ефект; показний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
декоративний —
див. художній
Словник синонімів Вусика
декоративний —
декорати́вний (франц. decoratif, від лат. decoro – прикрашаю) той, що прикрашає або служить для прикраси, оздоблення; мальовничий, зовнішньо ефектний; ¤ д-е мистецтво – різновид живопису і скульптури; ¤ д-і рослини – численна група культурних й дикоростучих рослин.
Словник іншомовних слів Мельничука
декоративний —
ДЕКОРАТИ́ВНИЙ (призначений для оздоблення, прикраси), ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. Зеленіли свіжі газони в скверах. На їх манячіли ніби вимальовані на зеленому полі чудернацькі взорці з декоративних травок та усяких квіток (І.
Словник синонімів української мови
декоративний —
Декорати́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
декоративний —
ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для оздоблення, прикраси. Важливим видом будівельної кераміки були декоративні плитки, призначені для оздоблення підлоги і стінок багатих світських і церковних будівель (Нариси стар. іст.
Словник української мови в 11 томах