дошкульний —
-а, -е. 1》 Який викликає, спричиняє фізичний біль. 2》 Який сильно діє, глибоко вражає; гострий, їдкий. || Надто вразливий; слабкий. || Який вражає, ображає кого-небудь уїдливими словами (про людину); уїдливий, ущипливий. 3》 Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дошкульний —
ДОШКУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викликає, спричиняє фізичний біль. Мигнули під сонцем оголені шаблі, засвистіли в повітрі дошкульні нагайки (А. Шиян); Удари були не дуже дошкульні, але все ж відчутні (М. Руденко).
Словник української мови у 20 томах
дошкульний —
див. дотепний; уїдливий; хвисьский
Словник синонімів Вусика
дошкульний —
В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
дошкульний —
Дошку́льни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дошкульний —
ДОШКУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викликає, спричиняє фізичний біль. Мигнули під сонцем оголені шаблі, засвистіли в повітрі дошкульні нагайки (Шиян, Гроза.., 1956, 67); Удари були не дуже дошкульні, але все ж відчутні (Руд., Вітер.., 1958, 188).
Словник української мови в 11 томах
дошкульний —
Дошкульний, -а, -е = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс. --------------- Дошкульний, -а, -е Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Словник української мови Грінченка