завалювати —
-юю, -юєш, недок., завалити, -алю, -алиш, док., перех. 1》 Кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь. || Засипати, покривати собою що-небудь. || Заповнювати що-небудь, закидаючи, засипаючи чимсь. || спец. Засипати шихтою, вугіллям і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завалювати —
Юю, -юєш, док., завалити, -лю, -лиш, док. Убивати. Запхав в рушницю в два стволи тугого жакана / Ведмедя думав зав шить чи, може, кабана («ТНМК»). Вони вовтузяться з тілом того дебелого грінго з центру, якого випадково завалили за те, що обізвав нас «бакланами» (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
завалювати —
ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док.
Словник синонімів української мови
завалювати —
ЗАВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех. 1. Кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь. Небагато набирають [легіні] сіна, шпарко кидають вилами, завалюють Анничку там, на вершку. Але дівча, як змійка, вивинеться..
Словник української мови в 11 томах
завалювати —
Завалювати, -люю, -єш сов. в. завалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. Греб. 404. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. н. п. 3) Переносно — закатывать, закатить.
Словник української мови Грінченка