завдаток —
завда́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
завдаток —
-тку, ч. Наперед видана частина тієї грошової суми, яка має бути виплачена за що-небудь, щоб забезпечити виконання умови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завдаток —
Це грошевий
Словник чужослів Павло Штепа
завдаток —
(англ. аdvance) грошова сума, що видається однією із сторін договору іншій у рахунок належних платежів; є доказом укладення договору й засобом забезпечення його виконання.
Економічний словник
завдаток —
АВА́НС (частина грошей, продуктів, яка дається наперед у рахунок майбутньої плати за роботу, товар тощо), ЗАВДА́ТОК, ЗАДА́ТОК. Андрій Григорович узяв у газеті "Рідний край" аванс.. і виїхав (В.
Словник синонімів української мови
завдаток —
Завда́ток і зада́ток, -тку; -да́тки, -тків зада́ток і завда́ток, -тку; -да́тки, -тків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
завдаток —
ЗАВДА́ТОК, тку, ч. Наперед видана частина тієї грошової суми, яка має бути виплачена за що-небудь, щоб забезпечити виконання умови. Панок затявся, що не продасть землі нікому, опріч Семена, бо Семен умовився та дав завдаток (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
завдаток —
Завдаток, -тку м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Словник української мови Грінченка