занепад —
[занепад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
занепад —
-у, ч. 1》 Погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності; прот. піднесення, розквіт. || Стан літератури, мистецтва і т. ін., що визначається ідейним зубожінням, безперспективністю та деградацією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
занепад —
ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо).
Словник синонімів української мови
занепад —
Зане́пад, -ду м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7.
Словник української мови Грінченка