(виходець з однієї з кимсь місцевості)мн. краянин, співвітчизник.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
Земляк —
Земля́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
земляк —
Краянин, одноземець, одноплемінець, кн. співвітчизник, компатріот, ур. мн. брати <�й сестри>.
Словник синонімів Караванського
земляк —
[зеимл’ак] -л'ака, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -л'ачеи, мн. -л'аки, -л'ак'іў
Орфоепічний словник української мови
земляк —
-а, ч. Уродженець однієї з ким-небудь місцевості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
земляк —
(-а) ч. мол. Шанобливе звертання до незнайомої людини одного з мовцем віку. КСМС; ПСУМС, 28.
Словник жарґонної лексики української мови
земляк —
ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТ уроч., поет., КОМПАТРІО́Т заст. (щодо країни).
Словник синонімів української мови
земляк —
ЗЕМЛЯ́К, а, ч. Уродженець однієї з ким-небудь місцевості. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч., II, 1963, 105); — А ви його знаєте? — Ну, аякже! Земляки. З одного села. Разом до школи ходили (Головко, II, 1957, 453).
Словник української мови в 11 томах
земляк —
Земля́к, -ка м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Словник української мови Грінченка