коханий —
I к`оханий-а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до кохати (у 3 знач.). II кох`аний-а, -е. 1》 Якого кохають. 2》 у знач. ім. коханий, -ного, ч.; кохана, -ної, ж. Той (та), кого кохають. 3》 Якого люблять.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коханий —
КОХА́НИЙ, а, е. 1. Якого кохає (у 1 знач.) хто-небудь; любий. Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М.
Словник української мови у 20 томах
коханий —
Коха́ний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
коханий —
КО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до коха́ти 3. Звитий [вінок] з мирту дорогого, З щиро коханих квіток (Щог., Поезії, 1958, 349); // у знач. прикм. Далеко ясніло кохане та ніжне лице [панни], мармурові неробочі руки (Вас., І, 1959, 265). КОХА́НИЙ, а...
Словник української мови в 11 томах
коханий —
Коха́ний, -а, -е 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. Стор. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. Мет. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? н. п. Пан-отченьку ти наш коханий! К. ЧР.
Словник української мови Грінченка