купол —
ку́пол іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
купол —
див. вершина; дах
Словник синонімів Вусика
купол —
[купол] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
купол —
-а, ч. 1》 Опуклий дах, що має форму півкулі; баня. 2》 перен. Куляста поверхня або предмет такої форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
купол —
Баня, маківка
Словник чужослів Павло Штепа
купол —
КУ́ПОЛ, а, ч. 1. Опуклий дах, що має форму півкулі; баня² (у 1 знач.). За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І.
Словник української мови у 20 томах
купол —
А, ч. Голова. Купол протри: щось насипалось.
Словник сучасного українського сленгу
купол —
ку́пол (італ. cupola, від лат. cuppu1а – невелика бочка) просторова несуча конструкція опуклого покриття круглої, еліптичної або многокутної в плані споруди.
Словник іншомовних слів Мельничука
купол —
Замкнуте склепіння з кам'яних або цегляних клинів у вигляді півкулі, що накриває центричне в плані приміщення.
Універсальний словник-енциклопедія
купол —
КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю.
Словник синонімів української мови
купол —
КУ́ПОЛ, а, ч. 1. Опуклий дах, що має форму півкулі; баня. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (Мик., II, 1957, 269); Коли під куполом цирку акробат виконує якийсь карколомний номер, оркестр раптово замовкає (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах
купол —
(італ. < лат. — бочонок) Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі.
Архітектура і монументальне мистецтво