метушня —
-і, ж., розм. 1》 Те саме, що метушіння. || Шум, гамір, пов'язані з цією дією. 2》 перен. Дріб'язкові справи, турботи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
метушня —
МЕТУШНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те саме, що метуші́ння. Метушня на вулиці була така, що годі було й зміркувати, хто йде чи тікає (О. Маковей); Задзеленчало розбите скло, почулися крики. – Банда! Банда!!! – моторошно пролунало на весь вагон.
Словник української мови у 20 томах
метушня —
КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., ХУ́ГА розм., КО́ЛОТ діал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М.
Словник синонімів української мови
метушня —
Метушня́, -ні́, -не́ю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
метушня —
МЕТУШНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те саме, що метуші́ння. Метушня на вулиці була така, що годі було й зміркувати, хто йде чи тікає (Мак., Вибр., 1956, 418); Задзеленчало розбите скло, почулися крики. — Банда! Банда!!! — моторошно пролунало на весь вагон.
Словник української мови в 11 томах