метушня

МЕТУШНЯ́, і́, ж., розм.

1. Те саме, що метуші́ння.

Метушня на вулиці була така, що годі було й зміркувати, хто йде чи тікає (Мак., Вибр., 1956, 418);

Задзеленчало розбите скло, почулися крики. — Банда! Банда!!! — моторошно пролунало на весь вагон. Зчинилися крики, метушня (Гончар, II, 1959, 170);

// Шум, гамір, пов’язані з цією дією.

Серед реву гармат, що доходив із північного сходу, вмішувався якийсь інший, відмінний від воєнної метушні гамір (Кобр., Вибр., 1954, 185);

Щойно зник Булгаков, як за дверима почулась якась метушня, голосна розмова (Кулик, Записки консула, 1958, 31).

2. перен. Дріб’язкові справи, турботи.

Він [В. І. Ленін] глибоко ненавидів непотрібну засідательську метушню, безтолковщину (Біогр. Леніна, 1955, 253);

Минулась молодість, пролинула ціла епоха в химерній авантюрницькій метушні (Довж., І, 1958, 293).

Значення в інших словниках

1. метушня — (безладний рух) метушіння, сум'яття, біганина.  Словник синонімів Полюги
2. метушня — метушня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. метушня — (біганина) руханина, мотанина, шамотня, д. ворушня, закрутанина, крутанина, заметушня, с. СУМ'ЯТТЯ, паніка, содома, рейвах; (пуста) буря в склянці води; (в юрбі) штовханина, шарпанина; метушіння, метушливість.  Словник синонімів Караванського
4. метушня — I базар, біганина, біготня, біготнява, вакханалія, веремій, веремія, вовтуження, заворуха, колотнеча, паніка, рейвах, сновигання, сум'яття, товкучка, хапанка, хапанина, шамотня, шамотнява, шарпанина, шатанина, штовханина, ярмарок II див. рух; турбота  Словник синонімів Вусика
5. метушня — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що метушіння. || Шум, гамір, пов'язані з цією дією. 2》 перен. Дріб'язкові справи, турботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. метушня — МЕТУШНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те саме, що метуші́ння. Метушня на вулиці була така, що годі було й зміркувати, хто йде чи тікає (О. Маковей); Задзеленчало розбите скло, почулися крики. – Банда! Банда!!! – моторошно пролунало на весь вагон.  Словник української мови у 20 томах
7. метушня — КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., ХУ́ГА розм., КО́ЛОТ діал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М.  Словник синонімів української мови
8. метушня — Метушня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)