мудрувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Удаватися в зайві й непотрібні міркування. || Вигадувати, робити щось незвичайне. 2》 ірон. Те саме, що хитрувати. 3》 над чим і без додатка, розм. Те саме, що роздумувати; обмірковувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мудрувати —
МУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Удаватися в зайві й непотрібні міркування. Не мудруй багато, а працюй завзято (прислів'я); – Хлопці! Геть його з дороги! Хай так дуже не мудрує! (Леся Українка); // Вигадувати, робити щось незвичайне.
Словник української мови у 20 томах
мудрувати —
ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
мудрувати —
МУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Удаватися в зайві й непотрібні міркування. Не мудруй багато, а працюй завзято (Укр.. присл.., 1955, 389); — Хлопці! Геть його з дороги! Хай так дуже не мудрує! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
мудрувати —
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111.
Словник української мови Грінченка