нагорода —
-и, ж. Відзначення заслуг, позитивних якостей і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагорода —
НАГОРО́ДА, и, ж. Відзначення заслуг, достоїнств і т. ін., а також те, що дається за них. Пан, прикликавши Остапа та Оришку до себе, сказав: “Оце тобі, Остапе, за твою вірну службу і нагорода!...
Словник української мови у 20 томах
нагорода —
НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев.
Словник синонімів української мови
нагорода —
НАГОРО́ДА, и, ж. Відзначення заслуг, достоїнств і т. ін. Три Зорі у нагороду За геройство за твоє [Кожедуба]… (Нех., Ми живемо.., 1960, 114); // Те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
нагорода —
Нагоро́да, -ди ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Єв. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. Ном. № 4608.
Словник української мови Грінченка