невгамовний

(який не може заспокоїтися) невгомонний, (надто експресивний) непогамовний, нестриманий, (якого неможливо спинити) неспинний, невпинний, (більшою мірою) буйний, навіжений// як очманілий.

Значення в інших словниках

1. невгамовний — невгамо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невгамовний — НЕВГАВНИЙ, нестриманий, непогамовний, невгамований, непогамований, НЕВГАВУЩИЙ; (- дітей) непосидющий, ф. гаспидський; (- бажання) нестримний.  Словник синонімів Караванського
3. невгамовний — див. жвавий; непокірний; роботящий  Словник синонімів Вусика
4. невгамовний — -а, -е. 1》 Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. || Сповнений хвилювань, тривог; неспокійний. 2》 Який не стихає, не замовкає, не припиняється протягом тривалого часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невгамовний — НЕВГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок невгамовних щебетунчиків (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. невгамовний — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.  Словник синонімів української мови
7. невгамовний — Невгамо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. невгамовний — НЕВГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок невгамовних щебетунчиків (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах