(той, якому не щастить взагалі) невдатник, (у конкретній ситуації) нещасливець.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
невдаха —
невда́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
невдаха —
Неборака, р. невдатник; п! БІДОЛАХА.
Словник синонімів Караванського
невдаха —
див. невмілий; нещасливий
Словник синонімів Вусика
невдаха —
-и, ч. і ж., розм. 1》 Людина, якій не щастить у чому-небудь або яка робить щось не так, як треба. || Уживається як лайливе слово. 2》 Щось погано, невдало виготовлене, зроблене і т. ін. (про предмети).
Великий тлумачний словник сучасної мови
невдаха —
див. невдачник
Словник чужослів Павло Штепа
невдаха —
НЕВДА́ХА, и, ч. і ж., розм. 1. Відсутність успіху, удачі в чому-небудь. Він сміявся над невдахою Ковалем, який не зміг у зарозумілості своїй помітити цієї простої помилки (В.
Словник української мови у 20 томах
невдаха —
НЕВДА́ХА розм. (той, кому не щастить у чому-небудь, хто робить щось не так, як треба), НЕВДА́ТНИК розм.; НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ (той, кому не пощастило в чому-небудь). Я щиро переживав провал вистави і.. вирішив висловити своє обурення з артиста-невдахи (П.
Словник синонімів української мови
невдаха —
НЕВДА́ХА, и, ч. і ж., розм. 1. Людина, якій не щастить у чому-небудь або яка робить щось не так, як треба. Він сміявся над невдахою Ковалем, який не зміг у зарозумілості своїй помітити цієї простої помилки (Собко, Срібний корабель, 1961, 121)...
Словник української мови в 11 томах
невдаха —
Невдаха, -хи об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.
Словник української мови Грінченка