невдаха
Невдаха, -хи
об.
1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний.
2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.
Словник української мови Грінченка