ниць —
ниць прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
ниць —
пр., ницьма, долілиць, лицем до землі; (як) на животі, (куди) на живіт.
Словник синонімів Караванського
ниць —
присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям униз; на животі; прот. горілиць. || На колінах, схиливши голову до самої землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ниць —
НИЦЬ, присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць. Корній нічого не чув і лежав, упавши обличчям ниць на стіл, мов мертвий (Б.
Словник української мови у 20 томах
ниць —
па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
ниць —
НИЦЬ (обличчям униз — лежати, падати тощо), ДОЛІ́ЛИЦЬ, НИ́ЦЬМА розм., НИЧКО́М розм., ДОЛІЧЕ́РЕВА розм. — На коліна! — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий.. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (О.
Словник синонімів української мови
ниць —
НИЦЬ, присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць. Корній нічого не чув і лежав, упавши обличчям ниць на стіл, мов мертвий (Гр.
Словник української мови в 11 томах
ниць —
I. Ниць нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131. --------------- II. Ниць, -ці ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Словник української мови Грінченка