обкладинка —
[обкладиенка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
обкладинка —
-и, ж. 1》 Покриття книжки або зошита з паперу, вощанки (див. вощанка I 1)) і т. ін. || Паперова обгортка книги, зошита. 2》 Невелика шкіряна, дерматинова, картонна і т. ін. папка, в яку вкладається документ. Обкладинка для паспорта.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обкладинка —
ОБКЛА́ДИНКА, и, ж. 1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Леся Українка); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (М.
Словник української мови у 20 томах
обкладинка —
ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В.
Словник синонімів української мови
обкладинка —
ОБКЛА́ДИНКА, и, ж. 1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Л. Укр., V, 1956, 79); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (Трубл., Глиб.
Словник української мови в 11 томах