(перебування в оточенні) оточення, (певне місце) блокада, розм. кільце, кліщі.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
облога —
обло́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
облога —
ОБЛОГА – ЗАЛОГА Облога. Оточення військами укріпленого пункту; охорона, а також військо, яке здійснює таке оточення, тощо: облога фортеці, облога міста, брати (узяти) в облогу. – В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і переб’ють облогу поодинці (І.Ле).
Літературне слововживання
облога —
[облога] -гие, д. і м. -оз'і
Орфоепічний словник української мови
облога —
-и, ж. 1》 Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. || Перебування в обложеному місті, фортеці тощо. Обступати облогою. 2》 Військо, яке здійснює оточення укріпленого пункту. 3》 спец. Оточення звіра під час полювання; облава.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облога —
ОБЛО́ГА, и, ж. 1. Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. Декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу...
Словник української мови в 11 томах
облога —
ОБЛО́ГА¹, и, ж. 1. Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. Декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу...
Словник української мови у 20 томах
облога —
ОБЛА́ВА мисл. (полювання, при якому оточується місце, де перебуває звір), ОБЛО́ГА, ОКЛА́Д. Допоміжним засобом існування було полювання на велику дичину, яку ловили, влаштовуючи облави (з посібника)...
Словник синонімів української мови