облога
обло́га
-и, ж.
1》 Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним.
|| Перебування в обложеному місті, фортеці тощо. Обступати облогою.
2》 Військо, яке здійснює оточення укріпленого пункту.
3》 спец. Оточення звіра під час полювання; облава.
Великий тлумачний словник сучасної української мови