(прямовисний стрімкий схил) прірва, урвище, круча, крутизна, (у Карпатах) бескид.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
обрив —
обри́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
обрив —
-у, ч. 1》 Дія і стан за знач. обривати I 2) і обриватися I 2), 4). 2》 перев. мн. Обірваний шматок чого-небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3》 Місце, де обірвано що-небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4》 Місце, де круто спадає поверхня землі внаслідок обвалу і т. ін.; круча.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обрив —
Урвище, урвисько, строма, глижа, зарва, бескид, бескед, бескедина, бескет, бескеття, див. круча
Словник чужослів Павло Штепа
обрив —
ОБРИ́В, у, ч. 1. Дія і стан за знач. обрива́ти¹ 2 і обрива́тися¹2, 4. — Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму (Гончар, III, 1959, 281); Віталій стояв і дивився, як Жорка Мацкевич.. виясняв, де стався обрив електромережі (Мур., Свіже повітря..
Словник української мови в 11 томах
обрив —
ОБРИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. обрива́ти¹ 2 і стан за знач. обрива́тися¹ 2, 4. – Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму (О. Гончар); Віталій стояв і дивився, як Жорка Мацкевич .. виясняв, де стався обрив електромережі (І. Муратов). 2. перев. мн.
Словник української мови у 20 томах