переказ

(передача змісту чогось) виклад, переповідання, переказування, (часто повторюваний про минулі часи) легенда.

Значення в інших словниках

1. переказ — пере́каз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. переказ — (усний) розповідь, оповідь, оповідання; (твору) виклад, передача, парафраза; мн. ПЕРЕКАЗИ, легенди; чутки; (дія) переповідання, переказування.  Словник синонімів Караванського
3. переказ — див. переспів  Словник синонімів Вусика
4. переказ — [пеиреказ] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў  Орфоепічний словник української мови
5. переказ — -у, ч. 1》 Дія за знач. переказувати, переказати. 2》 Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого. || Шкільна письмова робота, що передає зміст, сюжет якого-небудь літературного твору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. переказ — ПЕРЕ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. перека́зувати, переказа́ти. Клекотом голосів відповідала громада .. Кричали піщанському чоловікові для переказу всяку всячину – і важливі глибокодумні поради і жартівливі побажання (А.  Словник української мови у 20 томах
7. переказ — ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ...  Словник синонімів української мови
8. переказ — Пере́каз, -зу; -кази, -зів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. переказ — ПЕРЕ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. перека́зувати, переказа́ти. Клекотом голосів відповідала громада.. Кричали піщанському чоловікові для переказу всяку всячину — і важливі глибокодумні поради і жартівливі побажання (Головко, II, 1957, 314); — Ні, Богдане...  Словник української мови в 11 томах
10. переказ — Пере́каз, -зу м. Пересказъ; передача на словахъ. 2) Преданіе. Забула історичні перекази. Левиц. І. 258. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. К. ПС. 94. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію). Г. Барв. 310.  Словник української мови Грінченка