переказ

пере́каз

-у, ч.

1》 Дія за знач. переказувати, переказати.

2》 Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого.

|| Шкільна письмова робота, що передає зміст, сюжет якого-небудь літературного твору.

3》 Більш або менш вірогідна розповідь про минуле, яку передають звичайно в усній формі.

За переказом (переказами) у знач. вставн. сл. — як кажуть, як розповідають.

4》 тільки мн., заст. Чутки.

5》 Гроші, що переказуються, пересилаються поштою, телеграфом, через банк, а також повідомлення про таке пересилання.

Банківський переказ — доручення банку від однієї особи переказати певну суму на користь другої особи.

Переказ вкладів — операції, що їх виконують установи банків за дорученням вкладників, відносно переведення їх вкладів до ін. установ банків.

Значення в інших словниках

1. переказ — (передача змісту чогось) виклад, переповідання, переказування, (часто повторюваний про минулі часи) легенда.  Словник синонімів Полюги
2. переказ — пере́каз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. переказ — (усний) розповідь, оповідь, оповідання; (твору) виклад, передача, парафраза; мн. ПЕРЕКАЗИ, легенди; чутки; (дія) переповідання, переказування.  Словник синонімів Караванського
4. переказ — див. переспів  Словник синонімів Вусика
5. переказ — [пеиреказ] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў  Орфоепічний словник української мови
6. переказ — ПЕРЕ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. перека́зувати, переказа́ти. Клекотом голосів відповідала громада .. Кричали піщанському чоловікові для переказу всяку всячину – і важливі глибокодумні поради і жартівливі побажання (А.  Словник української мови у 20 томах
7. переказ — ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ...  Словник синонімів української мови
8. переказ — Пере́каз, -зу; -кази, -зів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. переказ — ПЕРЕ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. перека́зувати, переказа́ти. Клекотом голосів відповідала громада.. Кричали піщанському чоловікові для переказу всяку всячину — і важливі глибокодумні поради і жартівливі побажання (Головко, II, 1957, 314); — Ні, Богдане...  Словник української мови в 11 томах
10. переказ — Пере́каз, -зу м. Пересказъ; передача на словахъ. 2) Преданіе. Забула історичні перекази. Левиц. І. 258. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. К. ПС. 94. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію). Г. Барв. 310.  Словник української мови Грінченка