печера —
[пеичера] -рие, д. і м. -р'і
Орфоепічний словник української мови
печера —
-и, ж. 1》 Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. 2》 діал. Заглибина під берегом річки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
печера —
ПЕЧЕ́РА, и, ж. 1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам'яній печері од негоди (І.
Словник української мови у 20 томах
печера —
(-и) ж.; мол. Жіночі ґеніталії. Врешті вона втомилась і просто сіла на мене, вже не рухаючись вгору — вниз, а тільки тручись об мене, тримаючи мій м'яз усередині, тручи його об стінки своєї печери (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
Словник жарґонної лексики української мови
печера —
Природна невел. скельна порожнина; виникає внаслідок повільного розчинення скель водою (карстова п.).
Універсальний словник-енциклопедія
печера —
ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев.
Словник синонімів української мови
печера —
ПЕЧЕ́РА, и, ж. 1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам’яній печері од негоди (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
печера —
Пече́ра, -ри ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Словник української мови Грінченка