(минути через неуважність) проминути, поминути, проґавити, прозівати.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
пропустити —
пропусти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
пропустити —
див. пропускати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пропустити —
ПРОПУСТИ́ТИ див. пропуска́ти.
Словник української мови у 20 томах
пропустити —
не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́. Уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер).
Фразеологічний словник української мови
пропустити —
ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
пропустити —
ПРОПУСТИ́ТИ див. пропуска́ти.
Словник української мови в 11 томах
пропустити —
Пропуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42. 2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453. 3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе.
Словник української мови Грінченка