підтверджувати —
-ую, -уєш, недок., підтвердити, -джу, -диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого-небудь. || Доводити достовірність, істинність чого-небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. || Служити доказом правильності, істинності чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підтверджувати —
хохл. (подтверждать) стверджувати
Словник чужослів Павло Штепа
підтверджувати —
ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док., що і без дод. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого-небудь. [Орлюк:] Від кого ви дістали завдання? [Грибовський:] Від Шредера.
Словник української мови у 20 томах
підтверджувати —
ВИЗНАВА́ТИ (вказувати на правильність, правдивість чого-небудь), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОТВЕ́РДЖУВАТИ, СТВЕ́РДЖУВАТИ, ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПРИЗНАВА́ТИ розм. — Док.: ви́знати, призна́тися, підтве́рдити, потве́рдити, стве́рдити, засві́дчити, призна́ти.
Словник синонімів української мови
підтверджувати —
ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого-небудь. [Орлюк:] Від кого ви дістали завдання? [Грибовський:] Від Шредера.
Словник української мови в 11 томах