рахування

(визначання суми чогось) лічба, лічення, числення, рахуба.

Значення в інших словниках

1. рахування — рахува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. рахування — -я, с. Дія за знач. рахувати 1), 2), 7) і рахуватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рахування — РАХУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рахува́ти 1, 2, 7 і рахува́тися 1. – Василю Васильовичу, – пролунав знайомий голос Ольги Павлівни, завуча школи. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М.  Словник української мови у 20 томах
4. рахування — РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М.  Словник синонімів української мови
5. рахування — Рахува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рахування — РАХУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рахува́ти 1, 2, 7 і рахува́тися 1. — Василю Васильовичу, — пролунав знайомий голос Ольги Павлівни, завуча школи. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах
7. рахування — Рахува́ння, -ня с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс.  Словник української мови Грінченка